ВС:Незаконно засуджений може вимагати відшкодування в порядку цивільного судочинства

У разі незаконного притягнення до кримінальної відповідальності порядок відшкодування особі має роз’яснювати орган досудового розслідування. Якщо ж роз’яснень немає, варто звертатися з позовом до суду. Про це йдеться в постанові Великої палати Верховного Суду від 29.05.2019.

Позивач вимагав компенсації за майнову та моральну шкоду, завдану йому незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, за рахунок коштів прокуратури та Державної казначейської служби. Місцевий суд частково задовольнив вимоги, апеляційна інстанція залишила рішення без змін. У касаційній скарзі прокурор зазначив, що спір у частині відшкодування майнової шкоди не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки визначення розміру втрачених доходів громадянина внаслідок незаконних дій належить до компетенції не суду, а інших органів. 

У постанові №522/1021/16-ц ВП ВС указала на те, що обов’язок роз’яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування в разі закриття провадження у справі покладається на орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокурора, котрий повинен зробити це шляхом направлення громадянинові письмового повідомлення одночасно з постановою про закриття кримінального провадження. При цьому в повідомленні має бути зазначено, куди та протягом якого строку можна звернутися задля відшкодування й поновлення порушених прав.

Відсутність такого роз’яснення (повідомлення) не позбавляє особу права на відшкодування, установленого законом. Оскільки закон «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду по захист свого порушеного права, то таким способом захисту відповідно до положень стст.15, 16 ЦК може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Тож ВП дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано розглянули спір у порядку цивільного судочинства.

Крім того, суди з’ясували негативні наслідки, які тривали для позивача після закриття кримінального провадження стосовно нього, урахували характер і обсяг страждань, яких він зазнав, можливість відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і саму можливість такого відновлення в необхідному чи повному обсязі.

Джерело ЗіБ