Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Оскільки ухвали слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст.206 Кримінального процесуального кодексу, немає в наведеному в ст.309 КПК переліку, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 27.05.2019.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду за результатами розгляду касаційної скарги захисників особи на ухвали місцевого й апеляційного судів, залишивши її без задоволення.
Згідно з рішенням першої інстанції адвокатам було відмовлено у відкритті провадження за їхньою скаргою в порядку ст.206 КПК на незаконне затримання особи відповідно до ст.208 кодексу. Апеляційний суд також відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою на зазначену ухвалу.
У касаційній скарзі правники просили скасувати
ухвали та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисників, суди позбавили особу права на доступ до правосуддя та порушили загальні принципи кримінального судочинства, а також права, гарантовані Конституцією та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стст.5, 6 та 13).
У постанові №766/22242/17 ВС укотре наголосив, що ст.129 Основного Закону гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження.
Оскаржена захисниками ухвала апеляційного суду не підлягає оскарженню з огляду на ч.2 ст.309 КПК, де сказано, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Проте, на відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора (стст.303—308 КПК), у ст.206 установлено загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно в передбачений цією статтею спосіб.
Стаття 206 надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи та звільнення її, якщо, за результатами такої перевірки, відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення в найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Отже, ці норми забезпечують процесуальний механізм звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
Джерело ЗіБ
_03_03.png)
